- мандатар
- (лат. mandatarius) прав. лице што прима полномоштиеополномоштеник, овластен застапник.
Macedonian dictionary. 2013.
мандатар
Look at other dictionaries:
мандатар — а, м. mandataire m. Лицо, выполняющее чье л. письменное поручение; плательщик по переводному векселю. Беленький Комм. сл. 1926 … Исторический словарь галлицизмов русского языка
мандатар — лицо, выполняющее чье либо письменное поручение; плательщик по переводному векселю (см. трассат) … Справочный коммерческий словарь
мандатарій — я, ч. 1) Уповноважений; особа, держава, які одержали мандат. 2) Особа, яка приймає на себе доручення іншої особи (манданта) виконувати ті чи інші дії, що мають юридичне значення … Український тлумачний словник
мандатар — австрійський судовий і поліційний урядовець за часів панщини, [VII] … Толковый украинский словарь
мандатарій — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
